Документи та медіаматеріали
Файл, що став предметом витоку, може бути документом, презентацією, зображенням, відео чи записом і може з’явитися в пресі, на загальнодоступному сайті або в конкурента.
У разі витоку конфіденційного файлу організація, як правило, знає, кому його передано, але не може сказати, яку саме копію було передано третім особам. Invisproof заздалегідь надає кожному одержувачу індивідуальну копію, щоб файл, що став предметом витоку, можна було зіставити з виданими копіями та співвіднести з однією з них.
Файл, що став предметом витоку, може бути документом, презентацією, зображенням, відео чи записом і може з’явитися в пресі, на загальнодоступному сайті або в конкурента.
Здебільшого файл було належним чином передано відомому колу осіб. Контроль доступу підтверджує, що кожен із них мав право на файл, і джерело витоку залишається нез’ясованим.
Файл можна співвіднести з копією лише тоді, коли індивідуальні копії було видано до витоку; тому Invisproof починають застосовувати вже під час поширення матеріалів.
Аналіз зіставляє файл із виданими копіями та зазначає ймовірність того, що він походить від певної копії. Якщо даних недостатньо, повідомляється, що визначити копію не вдалося.
Під час поширення Document Engine або Media Engine готує індивідуальну копію для кожного одержувача, і видача кожної копії фіксується.
Коли файл, що став предметом витоку, виявлено, організація передає його на аналіз у тому вигляді, у якому його знайдено.
Аналіз зіставляє файл із виданими копіями, визначає копію, від якої він найімовірніше походить, і зазначає ймовірність збігу.




Конфіденційний документ цитує або відтворює газета чи сайт.
Презентацію, зображення чи запис розміщено там, де до них має доступ публіка.
Невипущений фільм, музика чи графіка поширюються до дати прем’єри.
Документ виявляється в конкурента, контрагента чи колишнього консультанта.
Файл відкривається в режимі захищеного перегляду в браузері, без завантаження та без встановлення. Організація визначає, які файли відкриваються лише в такий спосіб.
Якщо організація дозволяє, одержувач зберігає копію у вихідному форматі. Копія відкривається у звичних застосунках, доступна для перегляду без підключення до мережі та зберігає водяний знак.
Працівники організації входять за допомогою своїх облікових записів. Зовнішнім одержувачам обліковий запис не потрібен: вони відкривають файл за допомогою коду доступу або одноразового коду, надісланого на їхню адресу електронної пошти.
Файл, виявлений поза колом передбачених одержувачів, передається на аналіз, який зіставляє його з виданими копіями та зазначає ймовірність того, що він походить від певної копії.



Аналіз спирається на сам файл, що став предметом витоку, і на облік виданих копій, тоді як розслідування інакше залежало б від того, хто мав доступ до матеріалів.
Збіг стосується однієї копії. Одержувачі, які дбайливо поводилися зі своїми копіями, не опиняються під підозрою разом з усією групою.
Invisproof повідомляє, що показують дані щодо копії. Рішення про наслідки збігу та про будь-які заходи ухвалює організація.
Ні. Аналіз можливий лише за умови, що до витоку через Invisproof було видано індивідуальні копії. Файл, поширений у вигляді однакових копій, не дає змоги відрізнити копію одного одержувача від копії іншого.
Кожен результат містить імовірність того, що файл походить від названої копії, і жоден результат не подається як достеменний факт. Якщо даних недостатньо, аналіз повідомляє, що визначити копію не вдалося.
Збіг визначає копію та одержувача, якому її видано. Він не показує, у який спосіб копія вийшла з рук цього одержувача; висновки з цього робить організація.
Фотографію чи роздруківку можна передати на аналіз, як і будь-який інший виявлений файл. Аналіз зазначає ймовірність того, що вона походить від певної копії; ідентифікацію не може бути гарантовано в усіх випадках.
Invisproof надається організаціям після схвалення.